Якщо вирішите мати своїх власних дітей, не розраховуйте на нашу допомогу”. Моя мати одружилася зі своїм чоловіком…
Я влаштувала невеличке весілля, але моя мати відмовилася надавати будь-яку допомогу при організації і навіть не віддавала жодної копійки. По закінченні святкування, коли гості почали розходитися, підійшов мій чоловік і сказав, що не варто розраховувати на їхню допомогу. Здається, він вважав, що якщо я вирішу мати дітей, то це будуть мої проблеми, оскільки у нього також є свої діти, які потребують уваги.
Ця категоричність мене вражала, але я вирішила нічого не відповідати. З часом, коли я вже стала дорослою жінкою і сама маю двоє дітей, мої відносини з матір’ю так і не покращилися. Я завжди завидувала подругам, які розповідали про теплі стосунки зі своєю матір’ю.
Моя мати вибрала нове життя з новим чоловіком, коли мені було 25 років. У нього вже було двоє дітей від попереднього шлюбу, і він за ними дбав. Я вже жила в іншому місці та займалася своїми справами.
Мама переїхала до свого чоловіка в село, продала нашу спільну квартиру і купила собі хату. Спілкування між нами ставало все рідше.
Через час я познайомилася з Миколою, ми взаємно полюбили один одного. Після весілля ми орендували квартиру, але вирішили придбати невеличкий будинок в селі, який мама продавала за малу ціну. Ми влаштувались там і стали будувати своє життя.
Жили ми поруч з матір’ю, але я ніколи не просила в неї допомоги, знаючи, що отримаю відмову. І в неї були свої турботи та справи.
Мої діти підростають, і мені буде важко пояснити їм, чому у них немає бабусі, яка б їх любила. Дуже сумно, що рідна бабуся обравши чужих онуків, а не своїх. Ми з чоловіком вже звикли обходитися без її допомоги, хоча іноді це було важко.
Ситуація в сім’ї мого вітчима зовсім інша. Його діти дарують йому онуків, і вони постійно бувають у нього в гост
